Основні складові частини стилю Хунг-Гар(Хунцзяцюань)

Умовно стиль Хунцзяцюань, в принципі як і більшість стилів традиційного ушу можна розділити на чотири великі категорії. А саме:

Для кращого розуміння внутрішньої структури стилю ці розділи потрібно розглянути більш детально:
Цюань фа: кулачна техніка Хунцзяцюань складається з ударів руками (да), ударів ногами (ті), захватів (на) і кидків (шуай). Серед ударів руками основними вважаються прямий удар горизонтальним кулаком (чун цюань), прямий удар вертикальним кулаком (лі цюань), удар кулаком з боку (гуань цюань), удар кулаком з низу (чжуань цюань), навішуючий удар кулаком (бен цюань), удар «кулак – бич» ( бянь цюань), рубаючий удар кулаком (пі цюань), змітаючий удар кулаком (цзи цюань), прямий удар пальцями (бяо чжан), прямий удар долонею (туй чжан), рубаючий удар долонею (пі чжан), удар ліктем (дін чжоу), поперечний удар ліктем (хен дін чжоу), а також удари «лапою тигра» (ху чжуа), «лапою дракона» (лун чжуа), кулаком леопарда (пао цюань) і кулаком журавля (хе цюань). До основних ударів ногами відносяться прямий удар підйомом стопи (тань туй), прямий удар п’яткою (ден туй), боковий удар ногою (чуай туй), удар підйомом стопи з боку (це тань туй), пересікаючий удар стопою (цзе туй), підсікаючий удар з боку (гоу ті), маховий удар до середини (лі хе туй), маховий удар назовні (вай бай туй), а також змітаючі підсічки (чень сао тан і хоу сао тан). Удари ногами, як правило не наносяться не вище рівня грудей. Серед захватів та заломів найбільш популярні больові замки на суглоби рук і ніг. Широко використовуються різного роду защемлення нервових вузлів, біологічно – активних точок, травмування мязів, за допомогою техніки «тигрової лапи» (ху чжуа). А також 72 прийоми «народного» цін на та фан цін на. Техніка кидків у стилі хунцзяцюань досить специфічна. Вона характеризується двома основними принципами, а саме малою кількістю силових кидків і виходом на початкову фазу кидка з больових заломів та захватів. Звичайні техніки опрокидування в стилі теж присутні, але вони використовуються у набагато меншій кількості. Нйбільш яскравим прикладом кидкової техніки є опрокидування опонента лицем в низ після больового замка на підколінний згиб, опрокидування опонента лицем в низ після больового замка на лікоть і плече, опрокидування опонента на спину з придушуючим захватом його горла. Техніка бою в обхват на землі також відноситься до цього розділу.

Гун: до цього розділу окрім звичайних вправ загальної фізичної підготовки, таких як віджимання в упорі лежачи, бігу та стрибків в упорі лежачи, різного роду присідань, стрибків, накачки пресу та ін., використовуються і спеціальні, не характерні для комплексу З.Р.В. Це «кам’яний барабан», «надважкий щит», «кулак яскравого світла», «силові удари», «золотий міст» та ін. Ці специфічні методи підготовки призвані активізувати скриті силові, та енергетичні резерви людського організму з метою збільшення бойової ефективності та коефіцієнту корисної дії (ККД) бійця.

Цисе: До традиційної зброї стилю Хунгар можна віднести шест (гунь), шаблю (дао), меч (цзянь), спис (цянь), алебарда (гуань дао), парні мечі - метелики (ху дьє дао), соломяний щит і шабля (дань дао деп), а також парні бойові ланцюги ( шуан шень бянь), серпи (лянь), борона (кан), та ще декілька ін.

Цигун: Цигун у стилі поділяється на два підвиди: оздоровчий (ней гун) та бойовий (інь цигун). Оздоровчий цигун націлений на збільшення потенціалу здоровя, оздоровлення організму в цілому, швидке відновлення після важких фізичних навантажень, а також для активного набору і накопичення енергії ци в дань тян. Бойовий цигун націлений на збільшення пробивної сили кінцівок, за рахунок роботи з енергією та спеціальних форм набивки (залізна долоня, залізна рука – міст, сила тигрової лапи та ін.), а також захисту тіла від важких ударів супротивника (залізна сорочка). Існує в стилі Хунгар також комплекс Те сянь цюань (кулак залізної нитки), який є квінтесенцією цигун в цілому.